Горобчики

В зимові дні на стовпчиках,

На вітах, на дахах

Сидять малі горобчики

У сірих піджачках.

Сидіти б їм під стріхами,

Чекати б їм тепла,

Та жаль, що всюди віхола

Поживу замела.

Сніги, мов білі килими,

І долі ні зерна.

Я хліба накришила їм,

Посипала пшона.

Горобчики наїлися,

І, наче у теплінь,

Всі радо розлетілися:

Цвірінь-цвірінь-цвірінь.