Хто спішить, той смішить

Кличе лиска черепаху,

Черепаху-костомаху:

— Йди, голубонько, сюди!

Я від спраги помираю...

Я нездужаю... Благаю:

Принеси мені води!.. —

Черепаха каже їй:

— Добре, лиско, я мерщій... —

Три години йшла до річки,

Три години йшла назад.

Повернулась до лисички,

Ледве дише... піт мов град...

— Я була вже коло броду —

Та куди ж набрати воду?

І нащо було спішить?

Хто спішить, той смішить!