Про щоденник

Вова в класі, коло дошки,

Завдання не знав нітрошки.

Невеселий, як ніколи,

Повертався він із школи.

«Треба двійку приховати,

Щоб не знали мама й тато.

А як виправлю на п'ять —

Можна буде й показать».

У сараї, там, де дрова,

Заховав щоденник Вова.

Заховав і в двір побіг

До однолітків своїх...

А назавтра вчитель знову

Викликав до дошки Вову.

Ну, а Вова коло дошки

Завдання не зна нітрошки!..

І вчорашнього не знає,

Ще й щоденника не має...

Ще й до школи мати Вови

Розхвильована прийшла,

Бо в сараї, там, де дрова,

Двійку Вовину знайшла!