Молодець проти овець

Він на зборах все мовчав,

Балакучий Вова,

Наче в рот води набрав —

Не сказав ні слова.

А додому він попав, —

Як переродився:

І руками замахав,

І розгарячився.

І доводить палко став

Він своїй бабусі,

Що на зборах все, мовляв,

Йшло не в тому дусі.

А бабуся, як на зло,

Слухала й мовчала —

Мов до того, що було,

Їй і діла мало.

Потім десь пішла вона —

Слухати втомилась.

У кімнаті лиш одна

Киця залишилась.

Увірвався їй терпець,

І сказала киця:

— Молодець проти овець —

Дома кокошиться!