Цирк

Б’є Тарас

В мідний таз,

А Натуля —

У каструлю,

А Тамілка —

У тарілку,

А Петро —

У відро!

Зупинились

Люди й звірі:

Зирк,

Зирк,

Зирк,

Бо на нашому

Подвір'ї —

Цирк,

Цирк,

Цирк!

При усьому

При народі,

Що навкруг

В долоні б’є,

Ходить котик

По колоді

Й на гітарі

Виграє.

Йде теличка

Невеличка

По колоді

За котом.

Усміхається

Теличка

І помахує

Хвостом.

А цей півень

Дженджуристий

Любить співи

Голосисті.

Вилітає

На стовпець —

Шалом сяє

Гребінець —

І співає

Попурі:

— Кукуріку!

— Кукурі!

А білесенькі

Курчата

Здивувати

Хочуть нас —

Як маленькі

Лебедята,

Танцювати

Вийшли вальс.

Дві індички —

Дві подруги

Край білесеньких

Курчат

Танцювати

Буги-вуги

Вчать маленьких

Індичат.

Цап ціпочком

Б'є моторно —

Сніп молотить

На току.

Кізка чорна

Крутить жорна

Й меле жито

На муку.

Кізка біла

Теж без діла

Не дрімає,

А в печі

Любим діткам

Чорно-білим

Випікає

Калачі.

В школі шаховій прогрес —

В шахи гра з кербудом пес.

Пішака пес віддає

І в кербуда виграє.

Поруч песики-дворняжки

З школярами грають в шашки

І сміються, що кербуд

Програє і там, і тут.

Три вгодовані

Свині

За колодою

На пні

Про Венеру

Дискутують,

Галасують

Й голосують:

— Є там свині,

А чи ні?

Поруч тридцять

Поросят

Маршем йдуть

По троє в ряд.

— Раз, наліво!

— Два, кругом!

— Три, направо

І — бігом!

Очі радістю

Блищать,

Прапорці вгорі

Мигтять.

А за столиком

Давно

Грають коні

В доміно.

До глухої

Ночі грають,

Що в дворі —

Не помічають.

Копитами

Тупотять

І зубами

Цокотять.

Перший коник

Мовить:

— Їду!

Другий каже:

— Провезли!

Ну а третій

До сусіда

Стогне:

— Коню,

Ми — козли!

Їде хлопчик

На мітлі.

А горобчик —

На козлі.

А собака—

На лопаті,

А ворона —

На курчаті,

А на стриженій

Вівці —

Кіт

З гітарою в руці!

Люди —

Зирк

І звірі —

Зирк:

На подвір’ї

Нашім —

Цирк!

Б’є Тарас

В мідний таз,

А Натуля —

У каструлю,

А Тамілка —

У тарілку,

А Петро —

У відро!

Сич сичить

Між кажанами

(На горищі —

Гнів і лють):

— Ну й збиткуються

Над нами —

Вдень поспати

Не дають!

Заявляють

Два кербуди,

Що тримають

Два двори:

— Не двори тут,

А Бермуди

Через жарти

Дітвори.

Та розгніваним

Кербудам

Мовить щирий

Дід Панас:

— Сперечатися

Не будем —

Демократія

У нас!