Дзвенить за вікнами трамвай:
«До школи час!
Вставай, вставай!»
...У хаті — метушня.
Сестра гукає: — Де пальто? —
А де пальто, не зна ніхто, —
Шукаєм навмання.
Згубив портфеля старший брат,
Сорочку — середульший брат,
Штанці — молодший брат.
А я згубила черевик,
І олівець раптово зник —
Шукаєм все підряд!
Пальто знайшли ми у кутку,
Портфель — в садочку, на бузку.
Ну, а штанців нема!
Коли дивлюся — ось вони:
Лежать під лавкою штани,
На них Мурко дріма.
Дев'ята б'є...
Ну, так і є —
Спізнились на урок!
Порозмовлявши віч-на-віч,
На місце класти кожну річ
Даєм собі зарок.
...А ранком знов лунає крик:
— Де мій портфель?
— Де черевик? —
І знову метушня.
І тільки чути: «де?» та «де?»,
І хата обертом іде...
Отак у нас щодня!
| 
