Лісова таємниця

Тиха стежечка у лісі

привела мене,

малого,

на галяву, де суниці —

в сяйві сонця золотого.

Там важкі

мохнаті бджоли

шелестіли тонкокрило,

і у затінку тополі

таїну

собі

відкрив я.

Лиш торкнув мене

промінчик

і в моїх очах

розтанув, —

тої ж миті

ясно стало,

що дорослішать

почав я!

І тому

із того лісу

я додому понесу

не гілки —

а шелест листя,

не квітки —

а їх красу,

бо даремно

я не нищив

те,

що ліс

подарував!..

Цю велику

таємницю

в літнім лісі

я узнав!