|
Знов птахи летять у вирій,
І великі, і малі.
Тільки дятел довго й щиро
Щось вистукував в корі.
— Маю, друзі, я роботу,
Через те ось так спішу —
Від суботи до суботи
Оголошення пишу.
А сорока-помічниця
Рознесе усім сама,
Щоб усяка знала птиця,
Що до нас іде зима.
|