Примовки-скоромовки

Я паперу клаптик взяв,

Злого пса намалював

Та й приклеїв на подвір'ї,

Щоб курчат сторожував.

Ходить Петрик над ставком —

Хоче дружби з гусаком.

Марно він старається —

Цей гусак кусається.

А я вчора був у діда,

Дід купив мені машину,

Та сама вона не їде,

Бо немає в ній бензину.

Ось капуста в качані

У зеленому вбранні,

Понесу малюнок цапу —

Упізнає він чи ні?

Я — малесенька Марина —

Посадила кущ калини.

Я росту і він росте —

Хто кого переросте?

Тіки-туки — ходарики

Йдуть над ліжком в Одарочки,

Йдуть годину, сто і двісті,

А самі стоять на місці.

— І чого, —

Питають гуси, —

Довгі ноги в чорногуза?

— А у мене довгі ноги, —

Каже дядько чорногуз, —

Щоб в болоті край дороги

Я ніколи не загруз.

Равлик-павлик

Заліз на пеньочок,

А пеньочок

Повзе у ставочок.

Равлик-павлик,

Ну, ти й горопаха —

Не пеньочок це,

А черепаха!

Під землею тягне кріт

До ведмедя в хатку дріт,

Щоб весною у барліг

Подзвонити зайчик зміг.

Хитра киця мружить очі —

Молочка уже не хоче.

Хитра киця каже Тані:

— Принеси мені сметани.

Всі мультфільми котеня

З нами дивиться щодня.

Вже пернатих і рогатих

Надивилось досхочу.

Мабуть, я його й вмикати

Телевізора навчу.

Мишеня у нірку чорну

Притягло трубу підзорну.

Ми тепер собі з нори

Всі побачимо двори.

І угледимо здаля —

Де той клятий кіт гуля?

Космонавт в ракету сів,

Двигуни гучні завів.

Та велить матуся з хати

Двигуни повимикати,

Бо він рано їх завів —

Манну кашу не доїв.

Два брати їжачки

Два знайшли боровички,

Двом грибам зраділи —

На голки наділи

Й поспішили

Враз до мами,

Щоб варила

Борщ з грибами.

Ходить дядько Лютий

У валянки взутий,

Вбраний у кожуха —

І померзли вуха.

А ми на санчатах,

Хлопчики й дівчатка,

З гірки так летіли —

Аж лоби упріли!

Зайчик нахвалявся,

Що хоробрим вдався,

А вибігло мишенятко —

Під пеньок сховався.

— Ой! —

Злякалась Ната,

У траві зеленій

Чорні оченята

Дивляться на мене.

А Тарас регоче —

Світять зубки білі:

— То не чорні очі,

А чорниці спілі.

— Позич мені, їжачок,

Хоч на вечір голочок —

Я сорочечок нашию

Для маленьких діточок.

— Радий дати голочок,

Щоб нашила сорочок,

Та я міцно сам пришитий

До своїх до голочок.

Лелеченьку-дядьку

На нашій хатині,

Неси мені ляльку

У білій хустині.

У білій хустині

Чи сестру, чи брата,

Бо одній дитині

В хаті сумнувато.

Коливає

Вусом сом

І співає

В унісон:

— Копітка у сома справа:

Вуса — двохаршинні,

Вус — наліво,

Вус — направо,

Сам — посередині...

Щоб наш песик міг з книжок про все узнати —

Дали песику «Буквар» ми почитати,

Але песик нерозумний у дворі

Ліг калачиком і спить на «Букварі».

І шпачисі, й шпаченятам

Шпак шпаківню шпаклював,

Але тишком-нишком дятел

Ту шпаклівку поклював.

Шпак бере шпаклівку знову

Й грудку дятлові дає:

— Ось бери й перешпакльовуй,

Як не знаєш, що клюєш.

— А чи знаєте ви, вуйку,

Що ваш песик палить люльку?

— То дрібниця, дітвора, —

Він іще й на скрипці гра!

Білі вівці уночі до нас прийшли,

На подвір'ї всі тихенько залягли.

Ось візьму я хворостину замашну —

Всіх непрошених овець я прожену.

Хворостину взяв і вибіг за поріг,

А в дворі не білі вівці — білий сніг.

А корова ряба

Вилізла на граба,

А граб тріщить,

А корова верещить:

— Ой, зніміть же, люди,

Більше я не буду!