Українські народні лічилки

Стоїть верба над потоком,

Похилилась трохи боком,

Похилилась до води.

Ти лови!

Раз, два — дерева,

Три, чотири — вийшли звірі,

П'ять, шість — пада лист,

Сім, вісім — птахи в лісі,

Дев'ять, десять — це сунички

Підвели червоні личка.

За горами,

За лісами

Стоїть бочка

З пирогами.

Раз, два, три —

То жмурити будеш ти!

Тікав заєць через міст,

Довгі вуха, куций хвіст.

А ти далі не втікай,

Рахувати починай.

Раз, два, три —

Вийди ти.

Летів рій бджілок

Зі ста лічилок.

Зійшлися діти,

Давай лічити.

Бо кожна бджілка,

Немов лічилка:

Кого укусить —

Жмурити мусить!

Раз, два, три, чотири,

Мене грамоти учили:

І читать, і писать,

І на конику скакать.

Гулі, гулі —

Такі очі, як моргулі,

Чинки, чинки —

Такі очі, як мисчинки,

Чата, чата —

Такі очі, як горщата.

Сидір, Мидір та Каленик

Та поставили куреник.

У куренику сидять,

По варенику їдять.

Бігла лялька по току

У червонім ковпаку,

Їла цукор і медок.

Вийшов зайчик-корольок.

Біг заєць по льоду,

Рвав траву лободу.

Що набрав — то й пучок,

Мій, мій сірячок.

— Ласю-Парасю,

Де була?

— У лісі.

— Що їла?

— Горісі.

— Чим кусала?

— Зубами.

— Куди клала?

— До мами.

Сидить зайчик під липкою,

Сіє муку калиткою.

Ведмідь каже: «На хліб? На хліб?»

Зайчик вушками — тріп та тріп.

А ти, коте Марку,

Ходиш по ярмарку,

Не купуєш, не торгуєш,

Тільки робиш сварку.

Джибанець-

Воронець.

А хто

Вийде —

Молодець.

— Де стоїш?

— На камені.

— Що п'єш?

— Квас.

— Ану злови нас!

Їхав лис через ліс,

Поламав п'ять коліс,

Треба стати погадать,

Скільки йому грошей дать.

Котьо, котьо, котьоло

Через море їхало,

Золото, срібло везло.

Подоляночко, вставай,

Свого перстеня шукай.

Сітка, вітка,

Дуб, дубки,

Поставали

Козаки.

Шабельками

Брязь —

Вийди, князь.

Від корча до корча —

Курочка-тасурочка,

Книш-паляниця.

Кому доведеться,

Той буде жмуриться.

Ходить бусол по болоту,

Кличе хлопців на роботу.

Хлопці кажуть: «Не піду!»

Бусол каже: «Заплачу!»

Одинчики, дробинчики,

Поїхали по зайчики

Одно, двоє, п'ять.

Павлику, равлику,

Вистав роги

На чотири стоги:

Тобі два, мені два —

Поділимось обидва.